Адаптація п'ятикласників. Перший раз у п'ятий клас!

Перехід з молодшої школи в середню - важливий момент в житті школяра. У п'ятому класі для дітей багато-що являється новим: вчителі, форма навчання, яка в середній школі стає предметною, а іноді й однокласники. Крім того, нерідко діти переходять з однієї будівлі школи в іншу, тоді їм доводиться звикати ще й до нового помешкання.

  П'ятикласникам у школі і цікаво, і тривожно: хочеться бути активними, розумними і незалежними, потрібними і успішними, хочеться, щоб новий учитель оцінив і побачив все найкраще в них.

Звичайно, є діти, які легко і вільно вписуються в шкільну систему вимог, норм і соціальних відносин, але більшість учнів 5-х класів схильні до дезадаптації: стають неуважними, безвідповідальними, тривожними, невпевненими в собі, гірше вчаться в порівнянні з початковою школою, відчувають труднощі в спілкуванні з однолітками і вчителями.

    Викладачі також потребують психологічної підтримки. Їм важко  відразу запам'ятати всіх учнів в умовах великої школи і швидко дізнатися дітей, щоб успішно організувати навчання і спілкування,  переключитися з психологічних особливостей випускників школи  16-річного віку на можливості  дітей 10-11 років.

     Наскільки легко і швидко школяр пристосується до умов середньої школи,

залежить не тільки і не стільки від його інтелектуальної  готовності до навчання.

Важливо, щоб були сформовані вміння і навички,  що визначають, на наш погляд, успішність адаптації:

• вміння усвідомлювати вимоги вчителя і відповідати їм;

• вміння встановлювати міжособистісні відносини з педагогами;

• вміння приймати і дотримуватися правил життя класу і школи;

• навички спілкування та гідної поведінки з однокласниками;

• навички впевненої поведінки;

• навички спільної (колективної) діяльності;

• навички самостійного вирішення конфліктів мирним шляхом;

• навички самопідтримки;

• навички адекватної оцінки власних можливостей і здібностей.

Ефективність процесу шкільної адаптації значною мірою визначає успішність навчальної діяльності, збереження фізичного і психічного здоров’я дитини. Будь – яке порушення збалансованості системи «особистість – середовище»  може стати джерелом тривоги. Якщо його не ліквідувати, то рівень тривоги зростає, і формується емоційний стрес.

Основні ознаки шкільної дезадаптації:

·       Складнощі в навчанні;

·       Агресивна поведінка щодо педагогів та однокласників;

·       Надмірна активність і рухливість;

·       Емоційна неадекватність;

·       Відчуття власної неповноцінності;

·       Підвищена збудженість. Тривожність.

    Ознаки успішної адаптації:

·     задоволеність дитини процесом навчання;

·       навчальна програма для учня є посильною;

· задоволеність міжособистісними відносинами – з однокласниками і вчителем.

Пам’ятка класним керівникам  5-х класів:

·  Працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи.

·      Розвивайте почуття колективізму через спільну турботу про престиж класу (успіхи у навчанні, максимальна участь у святах, естафетах, конкурсах).

·       Уникайте «гострих» кутів, проявляйте стриманість, терплячість.

·       Пам'ятайте: діти потребують ласки, ніжності, співучасті, турботи.

·       Вчасно й мудро підтримуйте дитячу активність.

Рекомендації батькам п'ятикласників

Надихайте дитину на розповідь про його шкільні справи.

Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій  день у школі?». Щотижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і  уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена,  події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі  для того, щоб починати подібні бесіди про школу.

Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про його успішності,  поведінці і взаєминах з іншими дітьми.

Без коливань поговоріть з учителем, якщо ви відчуваєте, що не знаєте  про шкільне життя вашої дитини або його проблемах, пов'язаних зі  школою, або про взаємозв'язок його шкільних і домашніх проблем. Навіть якщо немає особливих приводів для занепокоєння, консультуйтеся  з учителем вашої дитини не рідше ніж раз на два місяці.

Не зв'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань  і заохочень. Ваша  дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а  неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре,  проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо  у дитини не все гаразд в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не  встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних  проблем.

Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не  робіть їх самі.

Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина з вертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями,  допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх.

Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають в школі.

З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити в прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть йому розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.

Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері.

Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.

У цей період батьки повинні бути особливо уважні до своїх дітей.