Соціально-психологічна служба Херсонської ЗОШ І-ІІІ ст. № 32

В наш час уникнути стресу неможливо Стрес є природною реакцією організму. Уникнути його неможливо, однак є кілька способів, які допоможуть усунути негативні наслідки стресу. Сміх.  Стрес пов’язаний із викидом великої кількості адреналіну та кортизолу. Через це іноді складно сконцентруватися, може виникати тривога та страх. У той же час сміх стимулює викид ендорфінів, які розслаблюють і заспокоюють. Дихання.  Глибоке та усвідомлене дихання дозволяє розслабити м’язи й усунути напруженість нервової системи. Тому в стресовій ситуації зробіть 30 глибоких вдихів і затяжних видихів. Вже за хвилину вам стане легше. Сон . Під час сну тіло виробляє набір гормонів, які запускають процеси відновлення нервової системи. Банани, молоко і шоколад. Стресова реакція порушує кислотно-лужний баланс в організмі. Вживання молока вирівнює баланс. У свою чергу банани та шоколад багаті вітамінами групи В, магнієм і калієм, необхідними для відновлення нервових клітин. Виплесніть емоції . Стрес по

1. ФОРМУЙТЕ ГОТОВНІСТЬ ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ЗМАЛКУ. Сучасні психологи вважають, що профорієнтацію дитини батьки мають здійснювати ще з дитячого садочка. У цей час у дитини починає формуватися мотивація до праці. Допомагайте дитині отримати інформацію про різні професії з моменту, коли це її цікавить. Дуже добре, якщо дитина ще до закінчення школи дізнається, що таке робота, наприклад, попрацює на канікулах і заробить власні гроші. 2. ДОПОМОЖІТЬ ДИТИНІ РОЗІБРАТИСЯ В ЇЇ ІНТЕРЕСАХ, ЗДІБНОСТЯХ ТА НАВИЧКАХ. Підлітковий вік називають “критичним”, “перехідним”. У цей час підліткам властиві сумніви в собі, їм може бути важко розібратися в своїх здібностях, рисах характеру і вміннях для того, щоб обрати фах. Допомогти в цьому може тестування на виявлення психологічних настанов, цінностей та навичок. Рекомендуємо батькам пройти тестування разом із дитиною, адже діти часто бояться негативної оцінки їхніх здібностей чи знецінення свого Я і відповідають нещиро або формально. Вар

У гострій стресовій ситуації не слід приймати ніяких рішень. Виключення складають стихійні лиха, коли мова йдеться про порятунок самого життя. Порахуйте до десяти, і лише потім поверніться до ситуації. Займайтеся своїм подихом. Повільно вдихніть повітря носом і на якийсь час затримайте подих. Видих здійснюється поступово, також через ніс, зосередившись на відчуттях, пов’язаних з вашим подихом. Якщо стресова ситуація застигла вас у приміщенні: Встаньте, якщо це потрібно, і, вибачившись, вийдіть із приміщення. Наприклад, у вас завжди є можливість піти в туалет чи в будь – яке інше місце, де можна побути одному; Скористайтесь будь-яким шансом, щоб змочити чоло, скроні і артерії на руках холодною водою; Повільно озирніться навколо, навіть у тому випадку, якщо приміщення, у якому ви знаходитесь, добре вам знайоме. Переводячи погляд з одного предмета на іншій, огляньте їх; Подивіться у вікно на небо, зосередьтесь на тому, що бачите. Коли ви востаннє от так дивились на неб

За статистикою розпадається кожен другий офіційно укладений шлюб. Причин для розлучень багато. Основні з них: Подружня невірність. В даний час все більш втрачаються традиційні цінності. Чоловіча зрада стала мало не нормою відносин навіть в офіційному шлюбі. Але зрада – це завжди удар по відносинам. Жінки, а чоловіки ще більшою мірою, не готові миритися з невірністю партнера. Подружжя не знаходять в собі сили простити після зради другу половинку і сім’я розпадається. Алкоголізм і наркоманія. Найбільший відсоток розлучень саме з цієї причини. Ініціатором розірвання шлюбу, як правило, є жінка. Не в силах змінити ситуацію, вона вирішується розлучитися. Часто буває, що це єдиний вихід для того, щоб зберегти життя та здоров’я своє та дітей. Бідність і побутова невлаштованість. Ця причина дуже часто випливає з попередньої. Розпадаються пари, де згубною звичкою страждає один з подружжя, а другий, частіше це дружина, несе на собі всю вагу матеріальних витрат на утримання сім’ї. Буває і

Зневажлива поведінка дитини може стати найбільшим подразником для батьків. Батько 14-річної доньки недавно поділився тим, наскільки він засмутився у відповідь на проявлену нею неповагу: «Я сказав доньці, що вона не піде на дискотеку, поки не прибере у своїй кімнаті, а там дійсно був повний безлад, і вона просто вибухнула. Вона кричала, казала, що ненавидить мене, і на завершення грюкнула дверима. Я був дуже розлючений і шокований, сказав дочці, що їй більше не світять жодні дискотеки аж до 18-ти років!». Це не одиничний випадок прояву неповаги дітей до своїх батьків. Спитайте інших батьків, і вони, ймовірно, пригадають принаймні кілька випадків, коли їхня дитина проявляла у ставленні до них нешанобливість, грубість, зухвалість, необачність і навіть відверто зухвалу поведінку. Іноді неповага починає проявлятись тільки в підлітковому віці, в інших же випадках дитина може демонструвати її вже з раннього дитинства. Як би там не було, така поведінка найболючішим чином зачіпає емоційні стру

Мудре виховання — це турбота про тіло і дух, оскільки вихованець не є ані ангелом, ані звіром. Реалістично мислити, мудро любити, серйозно працювати Завдання батьків — турбуватися про різнобічне і гармонійне виховання сина. Однобічність у вихованні шкідлива і призводить до неправильного розвитку. Мета мудрої освіти — не перемога духуа над тілом, адже дитина — не безтілесний ангел, ані перемога тіла над духом: тому що хлопчик не є твариною, позбавленою духовності. Отже, виховання — це шанобливе ставлення згідно з принципом, що здоровий дух найлегше розвивати у здоровому тілі. Це означає: що здоровіший спосіб життя веде хлопчик, що краще харчується, що більше має фізичних навантажень і занять спортом, то більших успіхів він має шанси досягнути в розвитку духовної, моральної та релігійної сфери. Цей принцип працює також і в інший бік, оскільки людина — це єдність тіла й духу. Тому у вихованні слід враховувати біблійну засаду: хто має, тому ще більше додасться, а хто не має, у того забе

Надихайте дитину на розповідь про шкільні справи. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням на зразок: «Як минув твій день у школі?» Щотижня обирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам’ятовуйте імена, події, деталі, про які дитина повідомляє вам, використовуйте їх надалі для того, щоб починати бесіди про школу. Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поводження та взаємини з іншими дітьми. Навіть якщо немає особливих приводів, для занепокоєння, консультуйтеся з учителем не рідше, ніж раз на місяць. Знайте програму й особливості школи, де вчиться ваша дитина. Відвідуйте всі заходи й зустрічі, організовані батьківським комітетом і педагогічним колективом. Використовуйте будь-які можливості дізнатися, як ваша дитина навчається і як її навчають. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання,але не робіть їх самі. Установіть спеціальний час для виконання домашнього завдання і стежте за виконанням цих настанов,