7 помилок виховання, які заважають дітям досягти успіху
Експерт злідерства, автор психологічних бестселлерів Тім Елмор у результаті своїх досліджень виявив типові помилки батьків, які наперед програмують у дітей невпевненість і обмежують їхні шанси стати успішними у кар’єрі і особистому житті.
1. Ми не даємо дітям ризикувати.
Ми живемо в сучасному світі, наповненому небезпеками на кожному кроці. Лозунг «Безпека перед усім» підсилює наш страх втратити дітей, тому ми оточуємо їх всезагальною турботою.
Європейські психологи виявили: якщо діти не граються на вулиці, якщо їм ні разу не доводилось впасти і обідрати коліно, то в дорослому житті вони часто страждають фобіями. Дитині корисно впасти кілька разів, щоб зрозуміти, що все це нормально. Підліткам варто посваритись і пережити гіркоту першого кохання, щоб досягти емоційної зрілості, без якої неможливі довготривалі стосунки. Виключаючи ризик із життя дітей, дорослі породжують у них зверхність, зарозумілість і низьку самооцінку в майбутньому.
2. Ми дуже швидко кидаємось на допомогу.
Сьогоднішнє покоління молодих людей не розвинуло в себе деякі вміння, які були притаманні дітям 30 років назад.
Коли ми дуже швидко приходимо на допомогу і занадто оточуємо свою дитину «турботою», ми позбавляємо її необхідності самій шукати вихід із складних ситуацій.
Рано чи пізно діти звикають до того, що хтось завжди їх рятує: «Якщо я помилюсь чи не досягну мети, дорослі виправлять і розгребуть наслідки». Хоч в дійсності світ дорослих стосунків влаштований зовсім інакше.
Ваші діти ризикують бути непристосованими до дорослого життя.
3. Ми дуже легко захоплюємося ними.
Дослідження сучасних психологів показали, що якщо дітей дуже часто всі хвалять, вони через деякий час розуміють, що єдині люди, які вважають їх особливими – це їхні батьки, а решта насправді так не вважають. І тоді дитина починає сумніватись в об’єктивності своїх батьків. Їй приємно отримувати похвалу, але вона розуміє, що це не відповідає дійсності.
З часом така дитина вчиться шахраювати, перебільшувати і обманювати, щоб уникнути незручної реальності. Тому що дитина просто не пристосована до сутичок з труднощами.
4. Ми дозволяємо почуттю провини затьмарювати хорошу поведінку.
Ваша дитина не повинна вас любити кожну хвилину. Їй треба буде подолати багато неприємностей у своєму житті, але в цей момент може завадити розпещеність.
Тому кажіть дітям «ні» і «не зараз», щоб вони вчились боротись за свої бажання і потреби.
Якщо в сім’ї кілька дітей, батьки, як правило, вважають несправедливим нагороджувати одну дитину і залишати обділеною іншу. Але винагороджувати всіх і завжди нереалістично. Такими діями ми втрачаємо можливість показати дітям, що успіх залежить від наших власних зусиль і правильних вчинків. І двічі подумайте перед тим, як нагороджувати дитину поїздками в торгові центри. Якщо ваші стосунки базуються лише на матеріальних стимулах, діти не будуть відчувати ні внутрішньої мотивації, ні безумовної любові.
5. Ми не ділимося помилками із власного минулого.
Настане час, коли здоровий підліток обов’язково забажає «розправити крила» і набити власні гулі. І дорослий повинен дозволити йому зробити це.
Але все це не означає, що ми не будемо допомагати дітям орієнтуватись в невідомих речах і подіях. Поділіться з дітьми помилками, які ви робили в їхньому віці, але уникайте зайвих повчань про куріння, алкоголь і наркотики.
Діти повинні бути готові до зустрічі з неприємностями і вміти відповідати за наслідки своїх рішень. Розкажіть їм, що ви відчували, коли зіткнулись з подібними обставинами, чим керувались у вчинках, які уроки засвоїли.
6. Ми плутаємо інтелект і обдарованість зі зрілістю.
Інтелект часто використовується в якості міри зрілості дитини, і в результаті батьки вважають, що розумна дитина готова до реального світу. Це не так.
Деякі професійні спортсмени і молоді зірки Голлівуду, наприклад, мають величезний талант, але все-таки потрапляють в публічні скандали.
Не думайте, що ваша дитина талановита в усьому. Не існує чарівного «віку дорослості» чи посібника про те, коли дитині пора давати якісь конкретні свободи. Але є хороше правило – спостерігати за іншими дітьми такого ж віку. Якщо ви помітили, що ровесники вашої дитини більш самостійні, то, можливо, ви самі стримуєте розвиток у неї незалежності.
7. Ми самі не робимо того, чому навчаємо дітей.
Як батьки, ми повинні моделювати те життя, якого бажаємо для наших дітей. Зараз саме ми – лідери своєї сім’ї, тому повинні притримуватись правди у стосунках з оточуючими.
Слідкуйте за своїми проступками, навіть дрібними, тому що за вами спостерігають ваші діти. Якщо ви не йдете в обхід правил, то діти будуть знати, що це неприйнятне і для них.
Покажіть дітям, що значить цілком і з задоволенням допомагати іншим.
Робіть людей і місця кращими, ніж вони були до вас, і ваші діти будуть робити так само.
1. Ми не даємо дітям ризикувати.
Ми живемо в сучасному світі, наповненому небезпеками на кожному кроці. Лозунг «Безпека перед усім» підсилює наш страх втратити дітей, тому ми оточуємо їх всезагальною турботою.
Європейські психологи виявили: якщо діти не граються на вулиці, якщо їм ні разу не доводилось впасти і обідрати коліно, то в дорослому житті вони часто страждають фобіями. Дитині корисно впасти кілька разів, щоб зрозуміти, що все це нормально. Підліткам варто посваритись і пережити гіркоту першого кохання, щоб досягти емоційної зрілості, без якої неможливі довготривалі стосунки. Виключаючи ризик із життя дітей, дорослі породжують у них зверхність, зарозумілість і низьку самооцінку в майбутньому.
2. Ми дуже швидко кидаємось на допомогу.
Сьогоднішнє покоління молодих людей не розвинуло в себе деякі вміння, які були притаманні дітям 30 років назад.
Коли ми дуже швидко приходимо на допомогу і занадто оточуємо свою дитину «турботою», ми позбавляємо її необхідності самій шукати вихід із складних ситуацій.
Рано чи пізно діти звикають до того, що хтось завжди їх рятує: «Якщо я помилюсь чи не досягну мети, дорослі виправлять і розгребуть наслідки». Хоч в дійсності світ дорослих стосунків влаштований зовсім інакше.
Ваші діти ризикують бути непристосованими до дорослого життя.
3. Ми дуже легко захоплюємося ними.
Дослідження сучасних психологів показали, що якщо дітей дуже часто всі хвалять, вони через деякий час розуміють, що єдині люди, які вважають їх особливими – це їхні батьки, а решта насправді так не вважають. І тоді дитина починає сумніватись в об’єктивності своїх батьків. Їй приємно отримувати похвалу, але вона розуміє, що це не відповідає дійсності.
З часом така дитина вчиться шахраювати, перебільшувати і обманювати, щоб уникнути незручної реальності. Тому що дитина просто не пристосована до сутичок з труднощами.
4. Ми дозволяємо почуттю провини затьмарювати хорошу поведінку.
Ваша дитина не повинна вас любити кожну хвилину. Їй треба буде подолати багато неприємностей у своєму житті, але в цей момент може завадити розпещеність.
Тому кажіть дітям «ні» і «не зараз», щоб вони вчились боротись за свої бажання і потреби.
Якщо в сім’ї кілька дітей, батьки, як правило, вважають несправедливим нагороджувати одну дитину і залишати обділеною іншу. Але винагороджувати всіх і завжди нереалістично. Такими діями ми втрачаємо можливість показати дітям, що успіх залежить від наших власних зусиль і правильних вчинків. І двічі подумайте перед тим, як нагороджувати дитину поїздками в торгові центри. Якщо ваші стосунки базуються лише на матеріальних стимулах, діти не будуть відчувати ні внутрішньої мотивації, ні безумовної любові.
5. Ми не ділимося помилками із власного минулого.
Настане час, коли здоровий підліток обов’язково забажає «розправити крила» і набити власні гулі. І дорослий повинен дозволити йому зробити це.
Але все це не означає, що ми не будемо допомагати дітям орієнтуватись в невідомих речах і подіях. Поділіться з дітьми помилками, які ви робили в їхньому віці, але уникайте зайвих повчань про куріння, алкоголь і наркотики.
Діти повинні бути готові до зустрічі з неприємностями і вміти відповідати за наслідки своїх рішень. Розкажіть їм, що ви відчували, коли зіткнулись з подібними обставинами, чим керувались у вчинках, які уроки засвоїли.
6. Ми плутаємо інтелект і обдарованість зі зрілістю.
Інтелект часто використовується в якості міри зрілості дитини, і в результаті батьки вважають, що розумна дитина готова до реального світу. Це не так.
Деякі професійні спортсмени і молоді зірки Голлівуду, наприклад, мають величезний талант, але все-таки потрапляють в публічні скандали.
Не думайте, що ваша дитина талановита в усьому. Не існує чарівного «віку дорослості» чи посібника про те, коли дитині пора давати якісь конкретні свободи. Але є хороше правило – спостерігати за іншими дітьми такого ж віку. Якщо ви помітили, що ровесники вашої дитини більш самостійні, то, можливо, ви самі стримуєте розвиток у неї незалежності.
7. Ми самі не робимо того, чому навчаємо дітей.
Як батьки, ми повинні моделювати те життя, якого бажаємо для наших дітей. Зараз саме ми – лідери своєї сім’ї, тому повинні притримуватись правди у стосунках з оточуючими.
Слідкуйте за своїми проступками, навіть дрібними, тому що за вами спостерігають ваші діти. Якщо ви не йдете в обхід правил, то діти будуть знати, що це неприйнятне і для них.
Покажіть дітям, що значить цілком і з задоволенням допомагати іншим.
Робіть людей і місця кращими, ніж вони були до вас, і ваші діти будуть робити так само.
Коментарі
Дописати коментар